Короткий список для першого разу: що замовити, що це насправді таке і чого очікувати від порції. Без довгих вступів — по суті.
Румунський обід майже завжди починається з супу, і це не формальність. Ciorbă — кислий суп, і саме кислота, а не конкретний овоч, робить його тим, чим він є.
Якщо хочете зрозуміти смак одразу — беріть ciorbă rădăuțeană. Це куряча юшка зі сметаною з міста Rădăuți на Буковині, м’яка, без різкості, і підкислена сметаною та оцтом, а не закваскою. Хороший перший крок.
Якщо хочете відразу справжнього — ciorbă de burtă, юшка з яловичих рубців у часниковому бульйоні. Румуни їдять її і як засіб від похмілля. Не всім заходить з першого разу, але це одна з найхарактерніших страв країни.
Пісний варіант теж є: ciorbă de legume, овочева.
Mici — ковбаски-гриль без оболонки з приправленого фаршу. Найпопулярніша вулична їжа Румунії. Важлива деталь: їх замовляють поштучно, а не порцією. Двох на людину зазвичай замало, беріть три-чотири, з гірчицею й хлібом. Є й варіант лише з баранини та яловичини, без свинини — якщо це для вас принципово, він у меню позначений окремо.
Sarmale — це голубці, тільки тушковані значно довше й майже завжди подані з мамалигою та гострим перцем. Начинка з фаршу та рису, загорнута в лист квашеної капусти. Є також варіант у виноградному листі й пісний, повністю рослинний.
Мамалига в Румунії супроводжує майже все: чорбу, тушковане м’ясо, рибу, бринзу. Її не сприймають як щось другорядне.
Два способи спробувати її як окрему страву:
До риби та курки на грилі часто подають mujdei — соус із сирого часнику. Різкий, але саме з ним ці страви й задумані.
Окрема група в меню — те, що готується повільно в чавунному казані. Звідси й назва ресторану.
Порції тут великі. Якщо берете чорбу й основну страву, десерт краще замовляти вже після, а не одразу.
Румунська кухня справді тримається на свинині, але це не глухий кут. У меню є фільтри, які вирішують питання за кілька секунд.
Алергени вказані на сторінці меню окремим блоком, за офіційним переліком із чотирнадцяти позицій. Якщо сумніваєтесь — питайте працівників, це нормально.
Papanași — головний румунський десерт: гарячі смажені пампушки із солодкого сиру, зі сметаною та вишневим варенням. Готуються близько тридцяти хвилин, тож замовляйте їх заздалегідь, а не в кінці вечері.
З напоїв варто спробувати вишнівку (vișinată) — домашній вишневий лікер, або палинку (pălincă), фруктовий дистилят, добре знайомий тим, хто бував на Закарпатті. Румунські вина теж заслуговують уваги: у меню є позиції з Молдови та з Huși.
Кілька слів про тістечка, бо це перше, про що запитують відвідувачі: вони нас не вразили. Ми скуштували три класичні й знайшли їх солодшими та парфумованішими, ніж те, чого шукаємо сьогодні в десерті — це особиста вподоба, а не вирок, і вітрина значно більша за те, що ми спробували. Цю адресу робить важливою не кондитерська, а те, чим ці зали були для міста: для бухарестців Capșa — одне з дуже небагатьох уцілілих місць, де культурне й політичне життя старого міста справді відбувалося. Повний опис візиту, з цінами з вітрини та фотографіями, ми виклали в статті про Casa Capșa.
Travelers’ Choice 2026Відзнака Tripadvisor